Уявіть зимову ніч і одне-єдине ПЗВ на весь будинок. На вуличній лінії, де стоїть вологий розподільник для воріт, виникає витік. ПЗВ чесно спрацьовує – і за мить темніє все: гасне світло в дитячій, зупиняється циркуляційний насос опалення, розморожується холодильник, зникає інтернет. Формально захист відпрацював правильно. Практично – це аварія через одну калюжу під ворітьми. Проблема не в приладі, а в тому, як спроектований щит.
Чому «одне ПЗВ на весь будинок» – погана ідея
Пристрій захисного відключення вимикає всю зону, яку контролює. Якщо на вводі стоїть одне ПЗВ, то будь-який витік – у ванній, у гаражі чи на вуличній розетці – знеструмлює одразу весь дім.
Для квартири це незручно. Для приватного будинку – небезпечно: взимку зупинка насоса опалення за кілька годин здатна розморозити систему, а власник при цьому може бути відсутнім. Додається ще одна проблема – діагностика. Коли одне ПЗВ «накриває» п’ятнадцять ліній, знайти, де саме витік, можна лише методом послідовного відключення груп.
Висновок простий: захист від витоку треба не концентрувати, а розподіляти. Замість одного апарата «на все» – кілька ПЗВ на логічно згруповані лінії.
Один апарат на групу чи на кожну лінію
У захисті від витоку працюють два типи апаратів із різною роллю, і для групової схеми це принципово. ПЗВ (дифреле) контролює витік одразу на групі ліній, але від короткого замикання й перевантаження не захищає – тож кожна лінія під ним усе одно потребує власного автомата. Дифавтомат – це «все в одному» на одну окрему лінію.
Звідси й логіка: дифавтомат ставлять на окрему відповідальну лінію – бойлер чи варильну поверхню, – а окреме ПЗВ беруть тоді, коли треба одним апаратом прикрити від витоку цілу групу автоматів. Саме на груповому ПЗВ будується економічна й зрозуміла схема захисту будинку. Лишається питання – як ці групи скласти.
Як згрупувати лінії під ПЗВ
Головний принцип – об’єднувати під одне ПЗВ лінії зі схожим характером і ризиком, а потенційно «проблемні» виносити окремо.
| Група | Які лінії | Орієнтовне ПЗВ |
|---|---|---|
| Вологі зони | Ванна, душова, кухня | 2P, 25–40 А, 30 мА |
| Розетки житла | Кімнати, коридор | 2P, 40 А, 30 мА |
| Освітлення | Внутрішнє світло | 2P, 25 А, 30 мА |
| Вуличні / господарські | Свердловина, гараж, ворота, вулична розетка | окреме 2P або 4P, 40–63 А, 30 мА |
Вуличні та вологі господарські лінії логічно виносити в окреме ПЗВ: через конденсат і пряму вологу ймовірність витоку на них вища, і таке спрацювання не повинно гасити житло. Сумарний робочий струм ліній однієї групи має бути меншим за номінал ПЗВ – із запасом, щоб апарат не працював на межі.
2P чи 4P і який номінал обрати
Кількість полюсів визначає тип мережі. 2P – для однофазного вводу (фаза і нуль), 4P – для трифазного (три фази і нуль). Номінал ПЗВ – 25, 40 чи 63 А – обирають не меншим за номінал ввідного або групового автомата, що стоїть із ним у парі, а уставку диференційного струму для захисту людей беруть стандартну, 30 мА.
Готові дифреле під однофазний (2P) і трифазний (4P) ввід на 25, 40 і 63 А з уставкою 30 мА можна підібрати, наприклад, серед пристроїв захисного відключення GEWISS – у лінійці IDP представлені 2- та 4-полюсні моделі типу АС, розраховані саме на захист групи ліній від витоку.
Тип АС реагує на звичайний синусоїдальний змінний витік і підходить для більшості побутових та розеткових груп.
Коли потрібен ще один рівень захисту
Групові ПЗВ на 30 мА – це базовий рівень, що захищає людину. У великих будинках до нього додають ще два елементи.
На вводі іноді встановлюють протипожежне ПЗВ на 100–300 мА типу S, із часовою затримкою. Воно захищає не людину, а кабельні лінії від загоряння при тривалому витоку, а затримка забезпечує селективність: першим спрацьовує групове ПЗВ на 30 мА, а не ввідне. Щоб селективність працювала, уставку ввідного апарата беруть приблизно втричі більшою за групову.
Окремо стоять лінії з потужною електронікою – інверторна пральна машина, індукційна плита, зарядна станція для електромобіля. Для них застосовують ПЗВ типу А, який бачить не лише змінний, а й пульсуючий постійний витік (для зарядних станцій нерідко потрібен тип А з виявленням постійного струму або тип B). Це вже окремий клас приладів, і його не варто плутати з базовим груповим ПЗВ типу АС.
Типові помилки групового захисту
Одне ПЗВ на весь будинок. Найпоширеніша помилка, з якої починалася ця стаття: будь-який витік знеструмлює все.
Однакова уставка ввідного і групового ПЗВ. Якщо обидва на 30 мА без затримки – селективності немає, вимикається все одразу.
Переплутані нулі між групами. Коли в щиті стоїть кілька ПЗВ, ризик помилки монтажу зростає в рази: нуль однієї групи випадково потрапляє на нульову шину іншої. Апарат «бачить» дисбаланс там, де витоку немає, і вимикається. Кожне ПЗВ має працювати зі своєю нульовою шиною, без перетину із сусідніми групами.
Занижений номінал. Якщо сумарний струм групи більший за номінал ПЗВ, апарат гріється і виходить з ладу.
ПЗВ у мережі без захисного провідника (PE). Само по собі ПЗВ реагує на витік між фазою і нулем і не потребує заземлення для спрацювання, але в старих мережах TN-C без окремого PE захист лишається неповноцінним: спершу треба виконати розділення PEN на PE та N на вводі й привести до ладу заземлення згідно з ПУЕ.
Монтаж пристроїв захисного відключення та збірку електрощита має виконувати кваліфікований електрик із відповідним допуском. Перед роботами у щитку обов’язково знеструмте ввідну лінію та переконайтесь у відсутності напруги.
Неправильне групування чи підключення ПЗВ створює хибне відчуття захисту за фактичної його відсутності. Схему щита необхідно узгоджувати з вимогами ПУЕ та ДБН В.2.5-23:2010.
